література бароко в англії
Англійська література 17 ст. – тісно пов’язана з подіями часу.
Літературний процес – складний та суперечливий. Ренесанс закінчується у середині 20 - х років 17 ст. Починається нова історико - літературна епоха. Формально задум мільтона відповідав біблійній легенді. В поемі віддзеркалилися також і революційні події в англії, але не можна стверджувати, що повсталі ангели поеми уособлюють пуритан, які виступили проти короля, тобто намісника бога на землі. Задум мільтона набагато ширше.
Сама людська історія сприймається поетом як арена боротьби між добром та злом, де добро все ж таки має остаточно перемогти. Література бароко не обмежувалася змалюванням складності і суперечливості життя, вона створювала праобраз раю на землі, щоб через красу наблизити людину до всевишнього. Архітектура бароко виявлялася у хвилястих лініях, масштабних будівлях. Прикладами архітектурного бароко в україні є покровська церква (1766 р. Андрія первозванного (1747 1753 рр. ), церкви печорської лаври, софіївський собор. Бароко — перший загальноєвропейський напрям в українській літературі, який виконав ренесансні функції. Безсумнівний розквіт української літератури в часи бароко, — писав д. Чижевський, — поставив її в тісні зв язки з літературою світовою бароко - це ідейний і культурний рух в ряді європейських країн, що торкнулося різні сфери духовного життя, а в мистецтві склалося в особливий художній стиль, який є поряд з класицизмом одним з провідних стилів xvii століття. Термін бароко був введений классицистами в xviii столітті для позначення мистецтва грубого, позбавленого смаку, варварського і спочатку зв язувався тільки з архітектурою, образотворчим мистецтвом і музикою. У літературознавстві цей термін вжив на початку xx століття німецький вчений г. Barocco — вибагливий, химерний) — стиль у європейському мистецтві у хvi - xviii ст. За висновками науковців - бароко кризовий стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму.
В англії зріле бароко відзначено яскравим генієм генрі пьорселла (1659—1695). Людина бароко, на відміну від цільних натур літератури ренесансу, є роздвоєною. Людина бароко — це, за образом англійського поета дж. Донна, черв, який плазує у бруді та крові. Бароко зародилося в італії як відображення кризи ідей та художніх принципів доби відродження, глибоких суперечностей політичного, суспільного та релігійного характеру.
Руйнувалася ідея гармонії світу та уявлення про безмежні можливості людини. Зміст бароко в різних країнах був дещо різним. Однак можна виявити спільні риси цієї доби. • знову спостерігається нахил до ускладненої художньої форми (як у пізній готиці); • повертається готичний геоцентризм, але зберігається антропоцентризм, лише те розвинуті європейські країни (англія, франція, іспанія, голландія, швеція) захопили великі колоніальні володіння в новому світі й північній африці. Між частинами європи зв язки поглибилися. Будь - який воєнний чи революційний конфлікт ставав загальноєвропейським і відгукувався в колоніальних країнах на інших континентах. Кальдерон); • класицизм (п. На першому плані мистецтва та літератури xvii століття висунулося зображення внутрішніх суперечностей людини, осмислення розірваності зв язку між особистістю та суспільством, між життєвими ідеалами і реальною дійсністю. Визначальні ознаки бароко. Доба бароко стала добою справжньої наукової революції. Якщо в добу відродження великого значення надавали шаленим учинкам, то для доби бароко головне - пристрасні роздуми про світ. Художня система бароко надзвичайно складна, їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладнена форма. Визначальні ознаки епохи бароко. У чому особливості проявів стилю бароко в літературі. Бароко - це загальноєвропейський стиль. Соціально культурний сервіс і турізмвведеніепостановка проблемитермінепоха, напрямок, стільісторіческіе предпосилкіідеологіческая основафилософияантиномииспецифические чертиіскусство италииархитектураскульптураживописьмузыкаопераораторияинструментальнаяискусство складові стилю бароко. релігійне (метафізичне) бароко— поширене в англії, італії, іспанії, франції та інших країнах європи. Для нього характернее заглиблення у світ містики та метафізики, що призводить до відречення від життя й усього земного. Помітними є намагання навернути людину до релігії та благочестя. У період розвитку стилю бароко в літературі було створено справжні шедеври в різних жанрах, особливо в ліриці та драмі. Зараз ми ознайомимося із деякими творами відомих поетів доби бароко. (для цієї роботи учні об’єднуються у 6 груп. ) література бароко характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів, образів, тяжінням до різних, контрастів, складної метафоричності, алегоризму і емблематичності, прагненням вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.
У різних культурах, літературах бароко складалося неодночасно. Бароко - це пластичність форм, які використовують при декоруванні прикрас, чудернацькі витіюваті орнаменти та візерунки, а також піднесеність, об ємність та неперевершеність. Поетика літературного бароко поєднує в собі різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Водночас проти перетворення реального світу в ілюзорний, фантастичний, схожий на декорацію й феєрію, виступив відомий іспанський драматург лопе де вега (вега карпьо – собака на сіні). Бароко — літературний і загально - мистецький напрям, що зародився в італії та іспанії в середині xvi століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж xvi—xviii століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. Таке поєднання непоєднанного і стає однією з найхарактерніших барокових рис. Типовими рисами бароко є також інакомовність і ускладненість. До того ж, від твору вим батьківщина бароко – рим; найбільш яскраві зразки архітектури цього стилю були створені в італії, іспанії, португалії, південної німеччини, чехії, польши, литві, іспанських і португальських колоніях в латинській америці. Доба абсолютизму, час формування монархій, боротьби із свавіллям феодалів, жорстоких битв за перерозподіл територій. Barocco - порочне, розпущений, схильний до надмірностей, порт. Perola barroca - перлина неправильної форми (дослівно перлина з пороком); існують й інші припущення про походження цього слова) - характеристика європейської культури xvii - xviii століть, центром якої була італія. Стиль бароко з явився в xvi - xvii століттях в італійських містах. Римі, мантуї, венеції, флоренції. Епоху бароко прийнято вважати початком тріумфальної ходи західної цивілізації. Бароко протистояло класицизму і раціоналізму.
Бароко - це напрям у літературі та мистецтві в 17 - 18 століттях, який прийшов на зміну відродженню. Таку назву дано невипадково. Основними рисами бароко стали асиметрія, тяжіння до контрастів, до пишної, ускладненій форми, парадності. Бароко поєднало в собі мистецтво готики і відродження. Як і мистецтво відродження, воно було гуманістичним за своєю суттю. Але, на відміну від відродження, художники епохи бароко сприймали світ трагічно, песимістично, розчаровано. Пов язане з дворянською культурою часів розквіту абсолютизму, бароко було покликане прославляти знать і церкву.
Але в ньому відбилися і прогресивні ідеї, зумовлені тогочасною боротьбою за національну єдність в різних країнах європи. Поряд з цим бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилися в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів тощо. У літературі бароко відбувається значне збагачення мови. Наприклад, поет ху ст. Поліціано (доба відродження) задовольняється скупими словами “цілий схід вже почервонів і схили гір здаються золотими”. Маріно, відомий італійський поет бароко хуіі ст збагачує свою палітру напівтонами. “повітря було забарвлене сумішкою білої і брунатної барв, покроплене тінню і світлом і в затуманеному блискові творило поєднання ранкової зорі з місяцем”. Перераховані культурні процеси були однією з передумов буржуазних революцій в англії, а особливо у франції. Німецький композитор і органіст дітріх букстехуде (1637—1707) є автором численних органних творів. Його музика побудована на масштабності задумів, багатство і свободу фантазії, схильності до патетики, драматизму, наскільки ораторської інтонації і справила значний вплив на майбутніх композиторів - й. Ко — живопис періоду кінця 16 — 1 - ї половини 18 століть (доби бароко), переважно в західноєвропейських країнах. Автопортрет рембрандта з саскією на колінах, 1635 р. Провідною темою літератури бароко є а людина і світ б людина і влада в людина і суспільство г людина і бог д людина і кохання. Провідне мистецтво доби бароко а архітектура б живопис в музика г література д скульптура. Художник — представник мистецтва бароко а леонардо да вінчі б тіціан в рафаель санті г дієго веласкес д мікеланджело. 1 джон донн а іспанія 2 педро кальдерон б італія 3 г анс гріммельсгаузен в англія 4 торквато тассо г німеччина д франція. Вкажіть відповідність між прізвищем письменника доби бароко і назвами його творів.
Коментарі
Дописати коментар