мови які знав франко

мови які знав франко

Перші літературні спроби і. Франка належать до часів навчання в молодших класах дрогобицької гімназії. Сама атмосфера навчання в гімназії сприяла пробудженню в нього інтересу до літератури. Зокрема класична система навчання передбачала виконання письмових завдань, наприклад вправ із польської, латинської, української мов. Значна увага надавалася перекладам (часто з грецької мови) і докладному аналізу класичних творів. Саме шкільне вправляння сприяло зацікавленню літерату франко знав релігію краще, ніж професори теології, літературу, політичну економію, природничі науки, історію, етнографію ліпше, ніж деякі вчителі тих наук. Узагалі мав він широке коло всебічного знання не як дилетант, а як справжній учений. Франко мав два захоплення — книжки й рибальство. Шість зароблених грошей він витрачав на книжки, бо не всі потрібні матеріали міг знайти по бібліотеках. Помалу зібрав досить гарну бібліотеку із цінних наукових творів і радо позичав знайомим свої книжки. Не раз було скрутно у франка з грішми, не вистачало на прожиток, але на книжки мусило бути. Друга його пр новина дивись. іван якович франко без всяких заперечень – знакова постать не лише української, але й світової історії та культури. Біографія івана франка всім. Біографія івана франка. Всім відомий поет, драматург, вчений, прозаїк, філософ, фольклорист, історик, соціолог, економіст, журналіст, перекладач, етнограф, громадсько - політичний діяч народився 27 серпня 1856 року в селі нагуєвичі, що на львівщині. Вже у вісім років зовсім юний іван франко почав вільно читати та вже писав німецькою та польською мовами. Перші уроки рідної української мови давав йому дядько – павло кульчицький. Вчився майбутній громадсько - політичний діяч у місцевій школі дрогобича. (1856–1916) — український письменник, поет, публіцист, громадський діяч, перекладач. Немов передо мною безмірна, та пуста, і дика площина, і я, прикований ланцем залізним, стою під височенною гранітною скалою, а далі тисячі таких самих, як я разом із богданом тихолозом, директором національного літературно - меморіального музею івана франка, та його дружиною, франкознавцем наталею тихолоз, пропонуємо підбірку цікавих та невідомих загалу фактів про івана яковича франка. 60 неповних років життя. 40 років активної творчої праці. Що ми знаємо про письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча івана франка. Те, що його називають українським каменярем; те, що він написав захара беркута та борислав сміється, а його вічного революціонера вже багато років цитують відомі люди у всьому світі. Але цих фактів недостатньо, щоб розкрити постать відомого митця. Франко дуже цікавився розвитком чеської літератури, листувався із чеськими літераторами. Свої статті, присвячені чеським письменникам, а також і переклади з чеських поетів і прозаїків він підкорив єдиній цілі — зробити чеську літературу надбанням української культури і цим сприяти розвитку і чеської і української демократичної літератури. У журналі письменник надрукував переклади творів альфонса доде, анатоля франса, готфріда келлера, марка твена, ібсена, лессінга, міцкевича, а також – переклади з маловідомих тоді австралійських новелістів. Джона гріна, артура девіса, дж. Пойнтона та багатьох інших. Франко за основу своїх перекладів міг використовувати німецький переклад “сутта - ніпата” а. Пфунгста, англійський в. Фаусбелля і російський. Таким чином, зазначені переклади і. Франка були першою спробою перекладу буддійського канону на українську мову, хоча і не з мови оригіналу.

З наукової літератури про буддизм і. Франко переклав (у 1894 р. ) дві статті відомого французького буддолога леона фера. Цей переклад цікавий для нас тим, що він дає ще одне свідчення про знання і. Переклад на українську мову і. Фера – перше знайомство українського читача з систематичним викладом буддизму.

Буддійські мотиви в поезії івана франка. Художній переклад - це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу.

Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору.

Отже, перекладач мусить знати ментально - світоглядні особливості обох народів. Того, з мови якого перекладає, і того, який читатиме цей переклад. Той, хто береться за літературний переклад, зобов’язаний подолати мовний бар’єр, усунути ілюзію комунікативної тотожності (перекладати не механічним способом, а відшукувати найточніші слова, які передають зміст оригіналу). На честь дня народження франка суспільне зібрало 13 фактів про життя генія українського слова. 27 серпня 1856 року народився письменник, публіцист, перекладач і громадський діяч іван франко. Що ми знаємо про нього. Що його називають українським каменярем, що він написав захара беркута, а його вічного революціонера цитують люди у всьому світі. Але цих фактів недостатньо, тому на честь дня народження франка суспільне зібрало ще 13 фактів про життя генія українського слова. іван якович франко народився 27 серпня 1856 року в присілку війтова гора села нагуєвичі (нині це дрогобицький район львівської області) в родині заможного сільського коваля. У 1865 іванові яковичу франкові належить, либонь, найпочесніше право представляти україну в галереї найвищих інтелектуальних досягнень народів світу.

Спочатку шестирічного івана віддали вчитися до початкової (так званої тривіальної) школи в ясеницю - сільну, звідки родом була мати франка. В нагуєвичах також була двокласна школа, але знаходилась вона далеко від хати франків, аж на другому кінці села, до того ж вважалася гіршою. Напередодні дядько івана, павло кульчицький, трохи більше ніж за тиждень навчив племінника всього, що сам умів. Між однокласниками малий і. Франко відріз франко - поет – автор 10 прижиттєвих книг віршів, до складу яких увійшло понад півтисячі окремих творів. Прозова творчість франка – це насамперед понад 100 оповідань, новел і казок, які склали 18 збірок малої прози; крім того, франко – автор 10 творів великих прозових жанрів – повістей та романів. Він знав багато притч, казок, легенд, його мова була дотепною, барвистою. Яків був доброю людиною й не шкодував для сина душевного тепла, не кажучи вже про матеріальне забезпечення. Батькова кузня залишилась у пам’яті івана на все життя. Він сидів, приглядаючись до ковальської праці і слухаючи розповіді подорожніх людей. Читати біографію івана франка онлайн. іван якович франко (27 серпня 1856. Нагуєвичі — 28 травня 1916, львів, австро - угорщина) — український письменник… іван франко біографія. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя франка окремими книгами і брошурами з явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, який заробляв на життя літературною працею. Особливе місце в українському національному русі, розвитку української культури, соціально - політичної. Та філософської думки належить івану яковичу франку.

Український вчений, письменник, громадський діяч і. Франко народився 27 серпня 1856 р. Нагуєвичі (тепер дрогобицький район львівської області) в родині сільського коваля. Зацікавившись марксизмом, переклав українською мовою 24 - й розділ першого тому капітала к. Маркса, вступний розділ до анти - дюрінга ф. Брав активну участь в створенні робочого комітету у львові, читав лекції з політичної економії для робітників, був ідейним організатором журналу громадський друг, збірників дзвін та молот. Франко знав та володів такими мовами. Російська; франко знав та володів такими мовами. На цих мовах франко міг вільно розмовляти а також перекладати свої вірші на ці мови, і з цих мов перекладати на українську.

За все своє життя написав близько 1200 наукових праць, 1020 художніх творів, а також 1650 публіцистичних творів. Франко - поет – автор 10 прижиттєвих книг віршів, до складу яких увійшло понад півтисячі окремих творів. іван франко – єдиний український письменник, номінований на нобелівську премію в галузі літератури, але він так її і не отримав, бо помер за кілька. За своє життя опанував 19 мов, з яких щонайменше п’ятьма регулярно писав твори. За своє життя іван якович вигадав та використав чимало літературних псевдонімів і криптонімів (близько 100). Підписував свої твори як віршороб голопупенко, мирон, живий, джеджалик, брут хома, кремінь тощо. Рано залишившись без батьків, молодий франко заробляв на життя репетиторством, а згодом отримував гроші за свої твори, не працюючи на державній посаді.